Date:	2007-12-05 01:25
Subject:	Мої особисті роздуми...
Security:	Public
Mood:	good
Music:	ТНМК

Я навіть не знаю чому мене прориває писати свій блог о такій порі....

Просто ввечері (вночі) стільки адреналіну, що ним потрібно трішки поділитися!..

Два питання які мене хвилюють та я пробую шукати шляхи вирішення:

1. Яким чином передати досвід своїй команді за мінімальний час...?

Головне, мабуть в тому, щоб вони сприймали тебе серйозно. З другої сторони я вже їм друг, то чому вони повинні сприймати мене серйозно? Пробую вже цілих 3 тижні знайти підходи для швидкої та злагодженої роботи і головне буду це робити поки не зроблю, навіть коли мені 20 разів на день повторюватимуть, що це нереально!...

Не грійте себе міфами! Зрозумійте та прийміть(навіть коли підсвідомість говорить вам Ні - пошліть її подальше за гори Карпати). --------->>>>>>

ВСЕ В ЦЬОМУ ЖИТТІ РЕАЛЬНО !!!

Головне зняти з очей пов'язку і звільнити свій розум для позитива та цінної інформації!

2. Як виховати силу волі не тільки в собі, але і в усій команді?....

Перш ніж щось говорити.... Серйозно - це така морока і так напряжно..... Можу тут три абзаци розповідати.....

АУУУУУУУУУУ........

Є голова на плечах? Невже важко зрозуміти, що це є один з найголовніших факторів успіху? Не можна не помінявши себе зсередини добитися успіху!!!! Так чому так страшно це робити? Експерементуйте і менше говоріть та придумуйте теорій!!! 

Думаю напрягів на сьогодні досить. Якщо є подібний досвід - пишіть у коменти! Буду дуже вдячний.

Date:	2007-12-05 23:46
Subject:	Конфліктна ситуація?...
Security:	Public
Mood:	impressed
Music:	С.К.А.Й - Планета СКАЙ

Сьогодні їхав з листівок і попав у пробку… А поїхав чомусь на автобусі. Отже, стоїмо у другому ряді дороги (швидкість1 м/хв. ). Хтось кричить до водія відкрити двері. Я й собі кричу (це продовжується 7-10хв), бо хочу пройтися по Московській площі (якщо Ви з Києва – знаєте, де це швидкісне шосе J). Водій з принципу не хоче відкривати, я сам починаю злитися, але, на диво собі, пробираюся через забитий автобус до кабінки водія (хтось кричить, щоб я розібрався з ним і таке інше). Підхожу і……..питаю:

Як Вас звати?

  Ярослав.

 Ярослав, відкрийте на 30 секунд двері, деякі люди хочуть вийти.

І тут він просто натискає кнопку.

Мораль: Деколи краще заспокоїти свої нерви та застосувати підходи, котрі ми використовуємо при спілкуванні на закритті угод та свої навики у психології. Ділові та людські стосунки повинні стояти вище нашого ЕГО та ГЕРОЙСТВА.

Ваш друг та помічник J, Бовчалюк Андрій.